ПОРАДИ ВІД ЕКСПЕРТІВ ЮНІСЕФ: «ПРАВИЛА ПІДТРИМКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ»
Як пояснити, що таке евакуація та для чого родині лишати дім?
«Ми робимо все можливе, щоб ти був/ла у безпеці. І ми будемо у безпеці. Зараз нам з тобою важливо виїхати в інше місто/країну. Ми будемо весь час поряд. Разом із нами їде дуже багато дітей і дорослих. Ми їхатимемо поїздом (машиною, автобусом). Нас зустрінуть добрі люди, які нам допоможуть. Ти бачиш, скільки довкола хороших людей? Значно більше, ніж поганих».
Голос дорослого в цей момент має звучати стійко та впевнено.
Як підтримати дитину, яка відчуває розпач і смуток?
Реакції дитини під час евакуації можуть бути різними, важливо бути готовими до того, що вона не хоче залишати будинок, іграшки та друзів. Дорослому в цій ситуації варто підтримати почуття дитини фразою:«Мені теж дуже сумно, мені шкода, що тобі доводиться через це проходити. Якби я міг/могла, я б усе зробив/ла, щоб війна припинилася. Дивися, який ти герой! Ти мені так допомагав і був таким сміливим. Зараз нам важлива твоя допомога, а невдовзі ми будемо в безпеці. Спочатку ми матимемо тимчасовий будинок, а потім повернемося до нашого дому. Я тебе дуже люблю, разом ми обов'язково впораємося».
Дитина може плакати та кричати, батькам потрібно намагатися не осуджувати та не спровокувати виникнення відчуття провини. Коли дитина заспокоїться, запитайте її:«Яку іграшку ти хочеш взяти з собою?».Якщо родина виїжджає в іншу країну, доцільно взяти кілька книг, які написані рідною мовою.
Про що важливо сказати дитині та як відповісти на її запитання?
Батькам варто пояснити, що дитина може поставити будь-які запитання, а також дізнаватися про все, що її цікавить і непокоїть.
За можливості запропонуйте дитині взяти з дому те, що для неї найважливіше. Якщо будівля не зазнала ушкоджень, перед виїздом варто запитати:«Давай сфотографуємо будинок, хочеш?».
Запитання, які найчастіше ставлять діти з прикладами відповідей:
- «Ми їдемо назавжди?»
Відповідь: Я не знаю, чи надовго ми їдемо, але я знаю, що коли вдома буде безпечно – ми одразу повернемося.
- «Де ми будемо жити?»
Відповідь: У нас буде тимчасовий будинок, можливо ми житимемо разом із різними людьми, там також може будуть інші дітки (батькам варто говорити те, що вони знають або передбачають).
- «А я не побачу моїх друзів?»
Відповідь: Я впевнена/ий, що побачиш, ми зможемо їм дзвонити та писати. Крім цього, в тебе неодмінно з'являться нові знайомі, тож ти матимеш і старих, і нових друзів.
- «Коли ми знов побачимо тата?»
Відповідь: Тато приєднається до нас або ми до нього повернемося. Тато буде робити все можливе, щоб скоріше бути з тобою, доню/сину, бо ти – його сонечко. Він тебе дуже любить. Наша любов буде з татом, а татова – з нами.
Поради батькам, які стануть у пригоді під час переїзду
- За можливості показуйте дитині фотографії тієї країни, куди ви прямуєте.
- Доцільно встановити правила поведінки, поясніть дитині:«Зараз дуже важливо, щоб ти у всьому допомагав/ла. Будь ласка, роби те, про що ми тебе просимо. Будь поруч, нікуди не тікай. Не ходи з чужими людьми. Намагайся не вередувати. Нам у дорозі не завжди буде зручно, але ми точно впораємося. Домовилися? Дякую!». Домовленість варто закріпити потисканням рук.
- Важливо переконатися, що дитина знає своє ім'я, прізвище, а також імена та прізвища батьків. Покладіть до кишені дитини лист з усіма контактними даними.
- Дорослий може дати дитині доручення, яке їй під силу: стежити за рюкзачком, піклуватися про іграшку, пити воду тощо.
- Дорослим варто нагадувати дитині, що вони готові її вислухати.
- Дитині важливо відчувати дорослого – дотики, погляди, голос.
- Дорослим важливо сприймати спокійно різні реакції дитини, адже у тривожному стані малеча може стати гіперактивною, примхливою, млявою. Всі ці реакції організму нормальні. Якщо дитина вередує чи скаржиться, її потрібно вислухати. Так дитина отримає можливість спертися на терпіння та розуміння дорослого.
- Дякуйте дитині та хваліть її:«Дякую за те, що так допомагаєш у дорозі. Я бачу, що тобі складно, але ти дуже круто справляєшся».
- Якщо є регулярні активності, які родина робила під час дороги, за можливості потрібно повторювати їх: читати казку, співати пісню, обійматися, вимовляти слова, які для дитини звичні. Особливо цінно, якщо в родині є свої«секретні слова», які повертають дитині відчуття стабільності.
- У дорозі дитину можна розважити іграми, а також розмовами про тварин, у яких будинок завжди з собою (як-от равлики чи краби):«Де б ця тваринка не була – вона вдома. Уяви, що ти равлик і ти в безпечному будиночку».
Що варто сказати дитині у новому місці?
Коли родина прибула до місця призначення, обов’язково повідомте дитині:«Ми в безпеці. Дякую за те, що ми разом змогли це зробити. Зараз познайомимося з нашим новим будинком, який буде зовсім іншим! Я не знаю, сподобається він нам чи ні, але ми зможемо його зробити нашим, адже наш будинок завжди всередині, ми як равлики (дорослий може доторкнутися зони серця). А до іншого ми з тобою звикнемо. Люблю тебе! У нас обов'язково все буде добре, де б ми не були».
ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ
Сімейний кодекс України
(вступив у силу з 01 січня 2004 року)
Стаття 141.
Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини
1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 152.
Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання
1. Право дитини на належне батьківське виховання забепечується системою державного контролю, що встановлена законом.
2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
4. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Стаття 155.
Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків
1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків може ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
ПАМ`ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Шановні батьки! Пам’ятайте, що ваша сім`я – найперша і найважливіша ланка виховання, оскільки саме в ній закладається духовне ядро особистості, основи її моралі, народжуються і поглиблюються любов до сім´ї, батьків, роду, народу, до усього живого, повага до рідної мови, історії, культури.
Взірцем гуманних якостей маєте бути насамперед ви самі, характер взаємин у вашій сім´ї.
Отож:
• Шануйте одне одного, будьте чуйними, уникайте сварок і образ.
• Показуйте дітям приклад доброзичливого ставлення до інших членів сім´ї, сусідів, співробітників, а також до незнайомих людей, що потребують допомоги.
Пам’ятайте: діти копіюють дії дорослих і насамперед батьків!
• Стежте, щоб ваші слова не розходилися з вашими справами. Молодший підліток дуже спостережливий і допитливий, і навіть невеличка фальшива нотка у сімейному оркестрі може спровокувати недовіру вашої дитини.
Батькові слід узгоджувати свої дії стосовно дитини з діями її матері, матері – із діями батька. Пам’ятайте: «Якщо батько каже «так», а мати – «сяк» - росте дитина як будяк!»
• Будьте моральним зразком для своєї дитини. Ваші син або дочка – уже підлітки, і їм властиве критичне ставлення до ваших якостей. Тому не тупцюйте на місці, «зростайте» разом із вашими дітьми, щоб вони відчували гордість за батьків, бажання бути схожими на вас.
Пам’ятайте: успіх виховання залежить від мудрого поєднання любові до дитини з вимогливістю до неї.
• Шануйте дитину, її гідність і почуття. Вмійте поставити себе на її місце, цікавтеся її успіхами і невдачами.
Пам’ятайте: тільки з повагою до юної особистості можемо навчити її шанувати інших.
• Вправляйтеся зі своїми дітьми в гуманних учинках. Організовуйте їхнє життя так, щоб вони на ділі могли піклуватися про тих, хто цього потребує (молодший брат або сестра, старенькі бабуся або дідусь, хворі в сім´ї) і допомагати старшим (правильний розподіл домашніх обов’язків), щоб вони були готові допомогти своїм друзям, щоб завжди були чемними.
• Пам’ятайте, що, виховуючи дітей, ви виконуєте не тільки батьківський, а й громадський обов’язок.
Школа – ваш вірний союзник і помічник. Звертайтеся до педагогів, вони завжди відгукнуться на ваші прохання і допоможуть у вихованні дитини